Стенограма інтерв'ю народного депутата України,
співголови депутатської фракції "Єдність" І.М.Салія
інформаційно-аналітичній програмі "Тоніс-інформ"
від 25 грудня 2001 року.

          - У нас в студії народний депутат України, співголова депутатської фракції "Єдність" Іван Салій.
Іване Миколайовичу, Ви самі відчуваєте, що відбувається з партією "Єдність", що відбувається навколо Київського мера, і, взагалі, хто так дуже добре попрацював на Вас, що Ви опинились у політичному епіцентрі?
          -Дійсно, виникла така ситуація, і я її розглядаю, перш за все, як тиск на Президента, на Леоніда Даниловича Кучму, тому, що він перша особа в державі. Я інколи, можливо з певним скепсисом, відносився до тих кадрових рішень, які він приймає. Особливо щодо керівників силових відомств. А тепер переконався в його великій правоті і мудрості. Нехай, все таки, ситуація стане всебічно відома та різнопланово оцінена. Але це, по-перше, неприпустимий тиск на Главу держави, тому що про який розподіл повноважень може бути мова, якщо і призначав Президент, і перепризначав. Така ж структура влади існує і в районах м. Києва. А щодо Конституції України, то у статтях 118 і 140 написано, що в Києві місцеве самоврядування визначається єдиним законом "Про столицю місто - герой Київ". У 16 статті цього закону визначено, що міський голова - мер призначає першого заступника та заступників голови міської державної адміністрації з питань державної виконавчої влади за погодженням з Урядом і Президентом. Мер призначає. Якщо мер призначає керівників виконавчої гілки влади, тобто президентської вертикалі, це говорить про те, що він, міській голова, є вища посадова особа, і тому саме він і є одночасно головою державної адміністрації.
          -Тобто, Ви зараз хочете сказати, що Конституційний Суд вже почав брати участь у політичний кампанії?
          -Ні, не Конституційний Суд. По-перше, ми не знаємо позиції Конституційного Суду. Це один з членів Конституційного Суду висловив власну думку, яку він пообіцяв спростувати, але, напевно, не вистачає громадянської мужності, тому що треба ж відповідати. Фракція "Єдність" це питання не залишить без реагування, ми направимо запити і будемо вимагати, щоб голова Конституційного Суду дав роз'яснення Верховній Раді з цих питань. Я взагалі дивуюсь, чому ніхто не реагує?
          -Вам не здається, що те, що зараз відбувається, ми вже колись бачили? Модель "Омельченко проти Суркіса", коли за будь-яких умов все-таки виграє Президент, вже свого часу відпрацювала, і щось подібне може відбутися на цих виборах. Але вам можуть надовго запам'ятати, те що, ви, скажімо так, подрібните так званий адміністративний ресурс.
          -Ну, по-перше, я сподіваюсь, що і Президент, і Ви усвідомлюєте, що найбільшою потужною опорою для Президента є столиця. І от єдність столичної влади і державної влади, якщо хочете, єдність Леоніда Даниловича і Олександра Олександровича, в даному випадку, які уособлюють цю владу, - це стабільність всієї держави. Я хотів би запитати, хто зацікавлений дестабілізувати цю ситуацію? Справа в тому, що в мери ж ніхто не висувається. Більш того, кияни оберуть Олександра Олександровича ще з більшою перевагою чим колись це було....
          -Але ж з-під мера можна вибити фінансування.
          -Знаєте, з-під мера не виб'єш фінансування, тому що воно належить міській територіальній громаді, це повністю компетенція міста.
          -Скажіть, соціології ви довіряєте? Як науці.
          -Як науці - так, але не нашій.
          -Не нашій?
          -Науці - нашій, але не нашим соціологам в повній мірі.
          -Тобто я сьогодні вичитав, що партія "Єдність" має шанс у Києві і на сьогодні ваш рівень довіри, так би мовити, відсоток складає 1,7 % по Україні загалом.
          -Непогано...
          -Йдеться про те, що в Києві Ви, безперечно, тримаєте свої позиції, але по решті України ситуація складається для вас "непрохідною" в парламент.
          -Ви знаєте, по-перше, вибори ще не розпочались. По-друге, і партія, і фракція "Єдність" все-ж таки, наймолодші з тих, хто бере участь у передвиборних перегонах. І, по-третє, я не хочу пророчити і бути соціологом, як ви кажете. Але ще не відомо, що буде з блоками, які були утворені раніше, масивними блоками, де, як здається, зібрали все найкраще. Був же період, коли НДП була правлячою партією під час виборчої кампанії, ставилась задача набрати - 25, 30 і більше відсотків, і це при умові діючого Прем'єра. Але ж Ви це пам'ятаєте...
А ці вибори інші. Ще не відомо, що буде з блоками "За Єдину Україну", "За нашу Україну"....
          -Дякую. Іване Миколайовичу, поясніть ситуацію з нутрощів парламенту. У журналістських колах циркулює така чутка (Ви її спростуєте чи підтвердите), що у відставку Медведчука було інвестовано 5 млн. доларів.
          -Знаєте,(сміється) нам потрібно відмовитись від таких речей, тому що ми все на кошти переводимо. Недавно один розумник -депутат заявив: "Тим, хто голосував проти Закону про лазерні диски, хтось платив..." А я (шуткуючи) стверджую, що тим, хто голосував "за" точно платили, або пообіцяли, і тільки справжні патріоти своєї держави, та люди, які здатні проявити позицію, голосували "проти". І не тому, що проти держави, а тому, що за; не тому, що, проти Президента і Прем'єра, а тому, що, в першу чергу, за Президента і Прем'єра. Щоб Ви знали, на днях, Паризький клуб прийняв рішення, що квота всіх європейських держав по металу в Сполучені Штати зменшена на 40%. Чому тоді мене лякають цією квотою? По-друге, ще потрібно розібратися скільки ПДВ ми повинні повернути з державного бюджету сьогодні металургам? І чому це весь метал іде на експорт? Ми давайте розбудовувати державу і вкладати метал в себе: в трактори, в комбайни, в будівництво, в бетон, залізобетон. Машинобудування де наше? Так от, щоб Ви знали, не має такого питання, в якому одні не розбираються, а комусь істина дана. Якщо Ви знаєте істину, чому в державі так багато проблем?
          -Але давайте повернемось до Медведчука... Все ж таки хотілося б, щоб Ви спростували чи підтвердили, можливо це трохи наївно звучить, але все ж таки...
          -Ви розумієте, ми не повинні сприймати це односторонньо. Справа в тім, що навпаки, була яка ситуація? Сьогодні, мовляв, Медведчук домовиться з великими фракціями, дасть їм саме оцю суму і вони не будуть голосувати. Така була чутка. І я сам здивувався, що ніхто не взяв кошти. І цим спростовуються чутки про можливість за кошти вирішити в нашому парламенті принципові рішення.
          -Тобто, всі виявилися чесними і ніхто не захотів брати кошти?
          -Я сподіваюся, що в даному випадку не взяли.
          -У даному випадку?
          -Я так сподіваюся, я не стверджую. Це мій погляд.
          -Я так розумію, якщо говорити про те, щоб Ви знову стали Київським мером, це буде некрасиво? Так? Але, якби уявити, таку гіпотетичну ситуацію. Щоб Ви зробили?
          -Якби був мером?
          -Так. Ваші дії. Ви стали київським мером і ...
          -Ви дійсно провокатор по натурі чи так ... (сміється)
          -Робота така. Я не хочу Вас посварити з Олександром Олександровичем.
          -Це правильно, тому що хтось хоче його посварити з президентом, а мене з ним.
          -Це мобілізує.
          -Мене, так?
          -І Вас, і його також.
          -Я повинен сказати, що, по-перше, в місті розроблені серйозні програми, і я , все таки, зосередився б на них. Зменшив би будівництво монументальних споруд, тому що, їх все таки вже набудовано досить, і більше уваги приділив би безпосередньо житловому будинку, під'їзду і всьому, що з цим пов'язано. Природа влади нашої і сто років, і п'ятдесят, і останні десять особливо, така, що влада якось весь час віддаляється від людей і при цьому вимагає іміджу, рейтингу... А от, скажімо, наблизитись безпосередньо до мешканців. Я приїхав до Вас з прийому громадян. Це складно: приймати людей. Вони активно йдуть, задають питання. І, мушу Вам сказати, при всій складності, неординарності, ну добре, не 50%, але 40%-35% питань можуть бути сьогодні вирішені, якби влада чула людей, не відписувалась формально, реагувала на їх потреби.
          -Ну це б була взагалі ідеальна ситуація. А як можна зробити, щоб справді вона чула людей? Всю цю народну демократію ми вже пройшли, і бачимо...
          -Ви знаєте, все це ж не робиться однією фразою, і, я думаю, що ці вибори вирішать справу.
          -Тобто, Ви, все таки, покладаєте надію на те, що щось може змінитись?
          -Так, я покладаю надію на те, що тепер уже люди свідомо будуть обирати. І ті, хто прийдуть, будуть дорожити довірою людей, якщо будуть знати, що їх обрали не просто вирішувати лише стратегічні питання, як багато хто хоче (а в стратегії тоді де ваші досягнення, якщо ви їх тільки вирішуєте?), а й будуть безпосередньо займатись, от, скажімо, населенням...Але я думаю, так як Ви мене іронічно запитали, я Вам іронічно відповім. Якби, все ж таки, при умові, що Сан Санич і всі погодились, і я при якійсь феноменальній ситуації, став би мером, то перше, що я запропонував би Сан Саничу - бути моїм першим заступником з широким полем діяльності.
          -Ну, серйозна відповідь. Я з Вами погоджуюсь, що київський мер Олександр Олександрович Омельченко є дуже неординарною людиною.
          -Я тільки хотів би сказати, що той унікальний досвід, та школа яку демонструє Олександр Олександрович Омельченко як мер міста, заслуговують на те, щоб ми не зловтішалися, а, навпаки, щоб тиражували в регіони, щоб люди не думали, як зробити гірше для столиці. А от столиця, відчуваючи столичну роль, хоче зробити краще і в інших регіонах, а ви нам кажете про голоси. Так нам багато не потрібно, але в кожному регіоні, в кожній області ми б хотіли набрати по 4, 2% голосів. Нам би вистачило.
          -Але монументалізм на київських майданах, все ж таки, Ви не дуже шануєте.
          -Я не те що не шаную, я весь час запитую і не маю відповіді: скільки має бути "теплиць" і скільки має бути пам'ятників на одній площі?
          -А Ви не впливали якось на прийняття цих рішень?
          -У мене не має таких повноважень і можливостей дуже впливати. Хоча публічно я, звичайно, висловлююсь. Я спілкувався з головним архітектором, з головним "консерватором", який займається охороною пам'яток... І кажу: "Хлопці, майте міру!" Тому що одна бронзова фігура, то більш-менш, а цей загал - вже просто еклектика. Але площа чудова !.. Ви знаєте, ялинку запалили... І я думаю, правильно те , що сьогодні Олександр Олександрович прийняв рішення і трохи там вже прибрали цих "куполочків". Впевнений, це буде унікальна площа (і є вже), яку не кожна столиця Європи має, і на яку, хто б не приїхав у Київ, та й в Україну, буде приходити і віддавати шану. І бачити, що це зроблено професіоналами - самі проектували, самі все зробили. Це є свідченням того, що в нас держава живе, вона потужна, а столиця - це теж свідчення сили нашої держави.
          -Давайте на цій мажорній ноті завершимо нашу зустріч. І нам залишається лише привітати людей, які святкують Різдво сьогодні і підтримують гарну християнську традицію - зустрічати цей день в піднесеному настрої.
          -З Різдвом Христовим та Новим роком!

* * *